|
11.10.2009
Про проведення сеансу телефонного зв'язку
"гаряча лінія"
5 жовтня
2009 року у приміщенні ДПІ у м. Полтаві відбувся сеанс телефонного
зв'язку "гаряча лінія". Питання що обговорювались: подання
звітності в електронному вигляді, проект податкового кодексу України,
робота ДПІ по запобіганню випадків мінімізації та збитковості підприємств
міста, упередження виплати заробітної плати у "конвертах",
порядок нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету,
порядок проведення перевірок по контролю за розрахунковими операціями.
На ваші питання відповідали заступник начальника ДПІ у м. Полтаві
Сергій Садовий, начальник відділу масово-роз'яснювальної роботи
та звернень громадян Вікторія Захарченко, начальник управління інформатизації
процесів оподаткування Надія Андрійченко.
Під час сеансу податківцям задавали такі питання:
Який
порядок відображення у податковому обліку з податку на прибуток
операції з реалізації заставленого майна?
Захарченко:
Після підписання договору застави товарів у його сторін не виникає
податкових наслідків з податку на прибуток. В цьому випадку право
власності на заставлені товари не переходить від заставодавця до
заставодержателя і відповідно до Закону від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР
"Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і
доповненнями) (пп. 7.9.1 і пп. 7.9.2 ст. 7) заставодавець і заставодержатель
не збільшують свої валові доходи та валові витрати.
При відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми
боргової вимоги (наприклад, у разі невиконання заставодавцем свого
зобов'язання, забезпеченого заставою), валові витрати та валові
доходи заставодавця та заставодержателя визначаються з певними особливостями.
Так, відповідно до пп. 7.9.5 ст. 7 Закону відчуження об'єкта застави
для заставодавця прирівнюється до продажу цього об'єкта в податковий
період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих
на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту),
вважається ціною продажу такої застави. Ціна продажу заставлених
товарів є доходом заставодавця, що на підставі пп. 4.1.3 ст. 4 Закону
включається до складу його валового доходу. Разом з тим, якщо згідно
з умовами договору заставлений товар відчужується у власність заставодержателя
в рахунок погашення боргових зобов'язань, це прирівнюється до купівлі
заставодержателем цього об'єкта застави в податковий період такого
відчуження. Причому основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів,
що залишилися неповернутими заставодержателю, вважається ціною придбання
цього майна. Така ціна придбання заставлених товарів відноситься
до витрат заставодержателя, які на підставі пп. 5.2.9 ст. 5 Закону
включаються до складу його валових витрат (з відповідним веденням
обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 ст.
5 Закону. Доходи або збитки заставодержателя, якщо він після одержання
у власність заставленого майна продає його іншим особам, визнаються
в загальному порядку.
Як здійсненюється
контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків
за товари та відбувається організація проведення перевірок?
Садовий:
Перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами
господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари
(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових
патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів
державної податкової служби, визначених Законом України від 04.12.90
N 509 "Про державну податкову службу в Україні"(із змінами
та доповненнями) (далі - Закон N 509).
Зокрема, пунктом 2 статті 11 цього Закону встановлено, що органи
державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у
порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати
контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків
за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію
суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно
до закону.
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької
діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені
Законом України від 06.07.95 N 265 "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" (далі - Закон N 265). Так статтями 15 та 16 Закону
N 265 визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької
діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших
вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби
України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Слід зазначити, що статтею 111 Закону України від 04.12.90 N 509
"Про державну податкову службу в Україні" визначені підстави
та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок
своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків
та зборів (обов'язкових платежів) і у зв'язку з цим, ці норми не
поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону
N 265, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не
відноситься до законодавства з питань оподаткування.
При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових
розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби
керуються вимогами Закону N 265, яким контроль за проведенням готівкових
розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею
112 Закону N 509, в частині дотримання умов допуску посадових осіб
органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових
перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації
України.
Платник
єдиного податку - юридична особа у четвертому кварталі поточного
року змінив юридична адресу. Який порядок подання заяви на видачу
свідоцтва платника єдиного податку на наступний рік : за попереднім
місцем реєстрації чи за новим?
Захарченко:
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, яка застосовується
суб'єктами малого підприємництва, регламентується Указом Президента
України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" . Взяття
на облік/зняття з обліку платників податків в органах державної
податкової служби у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання),
яка пов'язана зі зміною адміністративного району, провадиться відповідно
до положень Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових
платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98 р. N 80.
Пунктом 8.8.4 Порядку визначено, що після надходження повідомлення
про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця
проживання) за ф. N 11-ОПП або надходження відомостей від державного
реєстратора про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника
податків чи подання платником податків заяви про зняття з обліку
у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) за ф. N
9-ОПП орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням
знімає платника податків з обліку протягом місяця за відсутності
обставин, за яких термін перебування платника податків на обліку
повинен бути продовжений до закінчення поточного бюджетного року,
якщо Законом України про Державний бюджет України на поточний рік
передбачено, що при зміні місцезнаходження (місця проживання) сплата
визначених законодавством України податків та платежів після перереєстрації
здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного
бюджетного року.
Статтею 36 Закону України від 26.12.2008, № 835-VI "Про Державний
бюджет України на 2009 рік" визначено, що у разі зміни юридичної
адреси суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків
сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових
платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації
до закінчення поточного бюджетного періоду.
Таким чином, платники податків, які зареєстрували зміну місцезнаходження
у 2009 р. та мають намір застосовувати спрощену систему оподаткування
в 2010 р., повинні подати заяву щодо застосування спрощеної системи
оподаткування не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного
(податкового) періоду (кварталу) до органу державної податкової
служби за попереднім місцезнаходженням. Орган державної податкової
служби повинен протягом 10 робочих днів видати свідоцтво про право
сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
При формуванні облікової справи для передачі до податкового органу
за новим місцезнаходженням (місцем проживання) такого платника податків
органом державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням
(місцем проживання) до справи повинна бути додана заява про видачу
Свідоцтва про право сплати єдиного податку та корінець Свідоцтва.
У свідоцтві про сплату єдиного податку має зазначатися та адреса,
за якою зареєстровано суб'єкта малого підприємництва на момент видачі
свідоцтва - нове місцезнаходження (місце проживання) платника податків.
Чи потрібно
застосовувати реєстратор розрахункових операцій при реалізації лікарських
засобів у аптеці?
Садовий:
Відповідно до пункт 11 статті 3 Закону України від 6 липня 1995
року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",
із змінами і доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності,
які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій
формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів
тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції
через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму
попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та
обліку їх кількості.
Тобто реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік
кількості проданих товарів саме під час їх реалізації. Таким чином,
суб'єкти господарювання при реалізації товарів за безкоштовними
рецептами у аптеках зобов'язані проводити розрахункові операції
через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму
попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та
обліку їх кількості.
Якщо
викрали застрахований легковий автомобіль і страхова компанія виплатила
страхове відшкодування. Чи потрібно декларувати його і платити податок
із доходів?
Захарченко:
Коли платник податку втрачає належний йому застрахований об'єкт
майна внаслідок викрадення, зруйнування чи визнання непридатним
для використання за наявності обставин непереборної сили, чи внаслідок
його змушеної заміни з інших підстав, то при суми страхового відшкодування
податку з доходів не отримують (якщо наявні офіційні висновки органів
внутрішніх справ України або інших установ чи організацій, які відповідно
до законодавства уповноважені засвідчувати наявність обставин непереборної
сили).
Після того, як отримано відшкодування платник податку зобов'язаний
витратити його на відновлення такого майна чи придбання нового майна,
аналогічного втраченому, на його заміну (п. 15.1 Закону України
"Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р.
№ 889-IV). До того ж для рухомого майна таку заміну (відновлення)
треба провести до кінця календарного року, наступного за роком,
у якому відбулася така страхова подія.
Якщо ж цього не зроблено протягом зазначеного строку, невикористану
суму страхового відшкодування слід включити до складу річного оподатковуваного
доходу платника податку - подати декларацію до 1 квітня року, наступного
за звітним. З такого доходу треба буде сплатити 15% податку (п.
15.2 Закону про доходи).
Відділ
масово-роз'яснювальної роботи
та звернень громадян ДПІ у м. Полтаві
 Роздрукувати
|
