19.09.2007

Порядок адміністративного оскарження

Платник податків має право звернутися до податкового органу з письмовою скаргою (заявою), якщо він вважає, що податковий орган неправильно визначив суму його податкового зобов'язання або прийняв будь­яке інше рішення, що суперечить податковому законодавству або виходить за межі його (податкового органу) компетенції. Причому спочатку платнику потрібно скаржитися до того ж податкового органу, що прийняв незаконне, на його думку, рішення. Потім, не задовольнившись відповіддю, він може поскаржитися до вищого за рівнем податкового органу і так далі, аж до ДПАУ.
Звертаємо увагу, що оскаржується саме отримане платником податків рішення (податкове повідомлення, вимога) податкового органу, а не акт, складений контролюючим органом за підсумками перевірки.
Беззаперечною перевагою адміністративного оскарження є те, що своєчасно подана скарга призупиняє виконання платником податків оскаржуваного рішення контролюючого органу, а оскаржувана сума протягом процедури адміністративного оскарження вважається неузгодженою.
Дотримання строків у процедурі адміністративного оскарження має велике значення. За загальним правилом згідно з пп. 5.2.2 Закону № 2181 скаргу має бути подано до контролюючого органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення чи іншого оскаржуваного рішення. Увага: відлік 10 днів ведеться з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення (чи іншого оскаржуваного рішення).
Для деяких випадків оскарження встановлено 30­денний строк оскарження, відлік якого ведеться безпосередньо з дня отримання податкового повідомлення. Такий строк застосовується для оскарження податкових зобов'язань, самостійно визначених податковим органом із причин, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства (наприклад, щодо земельного податку з фізичних осіб, перерахунку податку з доходів фізичних осіб тощо). Зверніть увагу: строк відлічується не з наступного дня після отримання повідомлення, а саме з дня його отримання. Тому цей день теж включається до тридцяти днів, відведених для подання заяви.
Якщо останній день строку подання скарги припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається перший наступний робочий день. Таке загальноприйняте перенесення строків застосовне до всіх строків, про які йдеться.
Зауважимо: якщо податковий орган або пошта не можуть вручити платнику податків податкове повідомлення (податкову вимогу) у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення (податкову вимогу) чи незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщає податкове повідомлення (податкову вимогу) на дошці податкових оголошень, установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу (п. 6.2.4 Закону № 2181). При цьому день розміщення такого податкового повідомлення (податкової вимоги) на дошці податкових оголошень вважається днем його вручення, а отже, із цього дня починатиметься відлік відведених для подання скарги строків.
Податківцям заборонено відмовляти у прийнятті скарги платника податків (п. 3 Положення № 93, п. 2 розділу II Методичних рекомендацій № 10013). Однак скаргу, оформлену без дотримання певних вимог, що не дає можливості розглянути її по суті, може бути повернено особі, котра її подала, з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги. Ось чому важливо правильно її оформити.
У скарзі (заяві) має бути зазначено:
1) для юридичної особи - її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно направити рішення (відповідь) за скаргою (заявою); для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання;
2) найменування органу державної податкової служби, яким видано оскаржуване податкове повідомлення або рішення, дату і номер;
3) суть порушеного питання, прохання чи вимоги та обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною податковим органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгода з іншим рішенням податкового органу;
4) відомості про подання або неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення чи іншого рішення податкового органу, а також відомості про повідомлення або неповідомлення відповідного податкового органу про подання повторної скарги (заяви) до вищого за рівнем податкового органу;
5) для юридичної особи - підпис керівника або представника, скріплений печаткою такої юридичної особи; для фізичної особи - її підпис чи підпис уповноваженої особи;
6) перелік документів та розрахунків, доданих до скарги (заяви), у разі направлення скарги (заяви) поштою додаються опис вкладення та повідомлення про вручення.
Скаргу має бути надіслано до податкового органу поштою з повідомленням про вручення або передано фізичною чи юридичною особою через представника. У разі якщо скарга направляється поштою, до неї додаються опис вкладення та повідомлення про вручення. Якщо скарга подається представником платника податків, до неї має бути додано копію довіреності (доручення), оформленої відповідно до законодавства.
Якщо податковий орган не дасть мотивованої відповіді у відведені для цього строки, то скарга платника податків вважатиметься задоволеною по суті, і платник уже матиме повне право не виконувати оскаржене рішення.
Отримавши скаргу, контролюючий орган протягом 20 календарних днів від дня її отримання зобов'язаний направити платнику податків мотивоване рішення. Таке рішення надсилається на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або видається платнику податків під розписку. Відлік 20 днів у цьому випадку ведеться з дня отримання скарги платника податків контролюючим органом.
За рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) строки розгляду скарги платника податків може бути продовжено на строк понад 20 календарних днів, однак не більше ніж 60 календарних днів.
Про продовження строків контролюючий орган має письмово повідомити платника податків ще до закінчення 20­денного строку.
Первинне адміністративне оскарження здійснюється в тому податковому органі, який направив платнику податків податкове повідомлення (вимога, рішення). Наприклад, якщо податкове повідомлення направлено до районної ДПІ, скарга подається до цієї ж ДПІ. Звертатися до вищого за рівнем контролюючого органу (наприклад, до ДПАУ), оминаючи податковий орган, який надіслав податкове повідомлення (вимогу, рішення), не можна, оскільки в такому разі буде порушено встановлений порядок адміністративного оскарження.
У будь­який час до прийняття рішення контролюючим органом подану скаргу може бути відкликано чи анульовано платником податків за його письмовою заявою. Однак якщо заява про відкликання чи анулювання скарги надійшла до контролюючого органу після прийняття ним рішення за скаргою, то така заява залишається без задоволення, про що контролюючий орган повідомляє платника податків.
Щодо розгляду первинної скарги платника податків податковий орган виносить рішення (відповідь). Якщо платник податків не згоден із рішенням за первинною скаргою, він має право повторно оскаржити таке рішення.
Повторне оскарження здійснюється у вищих за рівнем контролюючих органах. Причому процедуру повторного оскарження може бути застосовано платником податків двічі. Так, повторну скаргу може бути направлено платником податків до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу найвищого рівня.
Повторні скарги необхідно подавати або направляти поштою з повідомленням про вручення безпосередньо до органу податкової служби вищого рівня (ДПІ в місті з районним поділом або до регіональної (обласної) ДПА), а при оскарженні рішень, прийнятих регіональною ДПА, - до ДПАУ.
Для повторного оскарження встановлено ті ж самі строки, що і для подання первинної скарги. Так, повторну скаргу має бути подано платником податків протягом 10 (30) календарних днів або протягом продовжених строків (якщо строки було продовжено). Якщо платник податків, який отримав рішення (відповідь) контролюючого органу на первинну скаргу, не подає повторну скаргу в установлений строк, вважається, що він згоден із рішенням контролюючого органу. При цьому процедура адміністративного оскарження вважається завершеною в останній день строку, відведеного для подання скарги. Отже, дотримання відведених строків у процедурі адміністративного оскарження має важливе значення.
Платник податків, не згодний із рішенням вищого за рівнем податкового органу за скаргою, може продовжити процедуру адміністративного оскарження та оскаржити таке рішення у ДПАУ. Остаточне рішення ДПАУ не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржено в судовому порядку.
Якщо платник податків не збирається продовжувати подальше оскарження в судовому порядку, то днем закінчення такої процедури є день, коли податкові зобов'язання стають узгодженими.
Протягом 10 календарних днів, наступних за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (днем узгодження), платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму податкових зобов'язань, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності (пп. 5.3.2 Закону № 2181). Податкове зобов'язання, не сплачене у такий строк, стає податковим боргом з усіма наслідками, що звідси випливають.

Відділ апеляцій ДПА у Полтавській області

  Роздрукувати