|
02.09.2008
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ - ПРОЗОРО, НЕУПЕРЕДЖЕНО,
ЗАКОННО
Вже відійшов в минуле той час, коли органи державної податкової
служби до кожної декларації з податку на додану вартість прохали
у платників на добровільних засадах реєстри виданих та отриманих
податкових накладних. Починаючи зі звітності за березень поточного
року обов"язковим до декларації з податку на додану вартість
є додаток номер п"ять "Розшифровки податкових зобов"язань
та податкового кредиту в розрізі контрагентів", який використовується
Системою автоматизованого співставлення податкових зобов"язань
з податковим кредитом. Саме завдяки йому процес адміністрування
податку стає прозорим і неупередженим. Адже зрозуміло: податковий
кредит споживача повинен дорівнювати податковому зобов"язанню
постачальника. Там, де існує невідповідність слід шукати порушень.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні"
органам державної податкової служби надано право здійснювати документальні
невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки
своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків
та зборів (обов"язкових платежів). При опрацюванні згаданого
додатку дії посадових осіб органів державної податкової служби регламентуються
Примірним порядком, затвердженим Наказом ДПА України від 18 квітня
2008 року № 266. Завданням невиїзної документальної перевірки платника
податку на додану вартість, в якого виявлено розбіжності в частині
заниження податкового зобов'язання або завищення податкового кредиту,
- є усунення виявлених розбіжностей. Зазвичай, в таких випадках
платнику пропонується надати уточнюючу звітність.
З Системою автоматизованого співставлення податкових зобов"язань
та податкового кредиту працюємо вже п"ятий місяць. Проте, як
свідчить практика, з кожним наступним звітним періодом розбіжностей
у звітності платників не меншає. В чому ж причина?
По-перше - це неуважність платників під час складання декларації
та додатків до неї в частині зазначення реквізитів контрагентів,
періодів виписки податкових накладних та таке інше.
По-друге - недисциплінованість постачальників по відношенню до споживачів.
Наприклад, послуги виконавцем надано в травні, тоді ж відображено
податкові зобов"язання, а податкова накладна споживачу виписана
липнем. Існують випадки і невідповідності сум податку у окремих
податкових накладних: тих, що залишаються у продавця і тих, що надаються
покупцю.
Все це призводить до виникнення необґрунтованих розбіжностей, усунення
яких вимагає часу і зусиль як з боку податківців так і платників
податку. Адже для проведення невиїзної документальної перевірки
необхідно надати та опрацювати цілий пакет бухгалтерських документів,
що підтверджують здійснення окремої господарської операції.
А якби кожний платник податку взяв за правило - безумовно дотримуватися
вимог податкового законодавства при веденні податкового обліку та
складанні звітності та того ж вимагав і від своїх контрагентів -
додаткового контакту з податковим органом вдалося б уникнути.
Інша справа, коли на ухилення від сплати податку на додану вартість
платник йде свідомо - не відображаючи податкові зобов"язання,
чи користуючись податковим кредитом від "фіктивних" фірм.
В такому випадку позапланової виїзної перевірки йому не уникнути.
А далі....
Питання - чи потрібен такий сценарій свідомому платнику? Навряд
чи.
Тож залишається побажати всім платникам податку на додану вартість
- будьте уважні і відповідальні, вимагайте того ж від своїх контрагентів
та нехай обмине Вас стороною спокуса незаконних дій.
Тарасенко Н.Д.,
Заступник начальника
Лохвицької МДПІ
 Роздрукувати
|
